на ось карти - гадай на долю,
юна відьмо, кажи, кажи..
кров на шпазі і два пістолі,
від життя сховаюсь в душі,
шум прибою і вічна туга
і хвилясте тепло коси,
Друг став ворогом, ворог -другом
ти що хочеш мене проси.
Страшно й смішно, а серце вія
мов дитяча могила спить,
знаєш як я любити вмію?
голуби летять, голуби...
Юна відьма моя лукава,
мов столітнє вино легка,
той хто хоче багатства й слави,
чом у нього тримтить рука.
Туз бубновий, пікова дама,
чорний місяць упав на сніг,
яблуневими пелюстками
осипаю я струни ніг.
Ну чого ти..чого ти плачеш?
скинь ті карти, як білий плащ,
це ж не ми, це вже доля - бачиш,
це вже доля така, пробач.